Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило деталі нової модифікації російського БпЛА Герань-2, оснащеного авіаційною ракетою Р-60. Про це повідомила пресслужба ГУР у понеділок, 15 грудня.
У розділі Компоненти у зброї порталу War&Sanctions опубліковані будова, компоненти та перелік підприємств кооперації з виробництва БпЛА Герань-2 серії Э, оснащеного ракетою Р-60.
“Росія адаптувала стару радянську розробку – авіаційну ракету класу “повітря-повітря” Р-60 – для встановлення на Герані з метою ураження українських гелікоптерів та літаків, які полюють на російські безпілотники”, – зазначили в ГУР.
Ракета з авіаційним пусковим пристроєм АПУ-60-1МД (П-62-1МД) встановлюється на спеціальний кронштейн, розташований у верхній передній частині фюзеляжу БпЛА.
Безпілотник оснащений двома мережевими камерами – у носовій частині та позаду пускового пристрою ракети. Передача відео і команд управління здійснюється через китайський mesh-модем Xingkay Tech XK-F358.
Польотний контролер, навігаційні та інерціальні блоки залишаються типовими для інших Гераней. Для супутникової навігації в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби використовується 12-канальний завадозахищений модуль Комета.
Електронна начинка також включає одноплатний мікрокомп’ютер Raspberry Pi 4 (Велика Британія), трекер і два GSM-модеми для передачі телеметрії.
Країни походження електронної компонентної бази залишаються стандартними для російських дронів цього типу: США, Китай, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія.
Зазначається, що ймовірний принцип застосування ракет полягає в передачі зображення з камер, встановлених на дрон, через mesh-модем оператору, який, у разі появи українського літака чи гелікоптера в зоні ураження, подає блоку автоматики ракети команду на її пуск.
Після пуску теплова головка самонаведення Р-60 самостійно захоплює ціль. Ймовірний також варіант з попереднім захопленням цілі головкою самонаведення та передачі відповідної інформації оператору, який дає команду на пуск.
“Основна мета нової розробки – створення загрози для української армійської та тактичної авіації, зниження ефективності її роботи з перехоплення ворожих БпЛА. Таким чином, російська багатоцільова версія іранського Shahed-136 отримує ще одне призначення, а досвід такого застосування, ймовірно, також буде переданий Ірану”, – заявили в ГУР.
